Щодо походження поштівки

Щодо походження поштівки

Щодо походження поштівки - то це був оригінальний винахід генерального поштмейстера прусського короля, а згодом і першого імператора Німеччини Вільгельма І - Хайнріха фон Стефана, який першим запропонував проект відкритої кореспонденційної картки, що стала симптомом цивілізаційних змін. Адже приватна кореспонденція вперше набула відкритої форми! Відтак, із невеликими змінами, цю ідею було втілено в життя у 1870 р. на території північної Німеччини, а в 1874 р., після утворення Всесвітнього поштового союзу, поштові картки було запроваджено і в міжнародний обіг.

Відтак поштівка стала своєрідною sms-кою кінця ХІХ ст. - новою формою кореспонденції. А загальноприйнята однослівна назва кореспонденційної поштової картки в польській і українській мовах визначилася після конкурсу, проведеного на виставці 1900 р. у Варшаві.

Із пропонованих назв: безконвертка, читанка, явка, картолист, кількаслівка, листівка, листик, нагопис, нібилист, незалєпка, отвартка, отвартолист, писанка, напівлистик, поспішка, відомостка - найбільше голосів отримала "поштівка".

Її автором був видатний польський письменник, майбутній лауреат Нобелівської премії (1905 р.), автор нині культового роману "Камо грядєши" Генрік Сенкевич. 

Точної ж дати появи першої ілюстрованої поштової картки в Галичині донині не встановлено, а найдавніші поштівки з краєвидами Львова на кшталт "Gruss aus…"/"Привіт з…" пов'язані із Загальною крайовою виставкою 1894 р. у Львові: за п'ять місяців роботи її відвідали 1 200 000 осіб, що вдесятеро більше, ніж населення тогочасного Львова. Отож із 1894 р. поштівки зі львівськими краєвидами стали неодмінною приналежністю культурного середовища, а кількість видавців рік у рік збільшувалася. Майже 70 видавництв - австрійських, польських, чеських, українських - тиражували зображення міста, використовуючи вже тоді великий потенціал як львівських, так і європейських фотомайстрів, збагачуючи візуальний образ столиці Галичини

Джерело

Поділитися